Значення
-
Фізіологічний стан, повна або значна втрата слуху, нездатність сприймати звуки.
-
Переносне значення: байдужість, нечутливість до чого-небудь (наприклад, до благань, прохань, мистецтва).
-
У лінгвістиці: фонетична ознака приголосного звука, що утворюється без участі голосу; відсутність дзвінкості (наприклад, глухість звуків [п], [т], [к]).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. глухота, р. глухоти, д. глухоті, з. глухоту, о. глухотою, м. глухоті, к. глухото