Словник Української
Прикметник, що походить від іменника «альпага» і описує належність до нього, наприклад: альпагова шерсть.
Також означає: виготовлений з альпаги (у другому значенні цього слова, тобто з тканини). Це проілюстровано цитатою: «З м’якого купе вийшов добре поголений чоловік… в сірому альпаговому костюмі» (Донч., II, 1956, 83).
Альпака — це домашня тварина, що належить до верблюдових, яку розводять у високогірних районах Південної Америки заради довгої та м’якої вовни.
Альпакка — це металевий сплав, основним компонентом якого є мідь, а додатковими — цинк та нікель.
Альпапрасада — це невелике культове приміщення в індуїстському храмі середньовічної Індії, яке безпосередньо примикало до вежоподібної надбудови (вімани) і вважалося найдавнішою частиною храмового комплексу.
АЛЬПЕНШТОК — чоловічого роду, довга палиця, обладнана гострим металевим вістрям. Її застосовують альпіністи та мандрівники під час підйому на скелі, льодовики або інші високогірні маршрути.
Як приклад використання: туристи йшли то на лижах, то спираючись на довгі альпенштоки — мабуть, намагаючись приборкати ці суворі гірські вершини (Ів., Вел. очі, 1956, 70).
Альпідамер — це австрійський напівтвердий сир, виготовлений із коров’ячого молока. Для нього характерна велика кількість округлих дірок, кожна з яких за розміром подібна до великої вишні. Смак цього сиру виражено пікантний із пряними нотами.
АЛЬПІЙСЬКИЙ, -а, -е. 1. Прикметник, що стосується Альп. У цих мелодіях стільки радісного відчуття! Яка ж вони п’янкі! Наче молода зелень на пасовищах Альп (Н.-Лев., III, 1956, 311).
2. Властивий високогір’ю, розташований на великій висоті. У Альпійській системі пояси гірських лук виражені найчіткіше, через що аналогічні ділянки в інших гірських масивах також називають альпійськими (Фіз. геогр., 6, 1957, 45).
Альпінарій — це чоловічого роду садово-парковий елемент, що являє собою кам’янисту гірчасту ділянку, спеціально призначену для культивування рослин альпійського пояса.
Альпініада — це масове спортивне сходження у високогірну місцевість.
Альтерація — це музичний термін жіночого роду, що означає зміну висоти звуку: її підвищення або зниження на півтон чи цілий тон.