• альпініст

    Альпініст — це особа, яка професійно або аматорсько здійснює сходження на гори (альпінізм). У художньому творі Воронька “Партизанський генерал” (1946) зазначено, що лише досвідчені альпіністи здатні долати важкодоступні скелясті маршрути.

  • альпіністка

    Жіноча форма від іменника “альпініст”.

  • альпіністський

    Прикметник, що стосується альпінізму або альпіністів.

    Наприклад: експедиція, організована для сходження на високі гори.

  • альпінланд

    Альпінланд — це австрійський сир напівтвердої консистенції, який має надзвичайно ніжний смак і покритий жовтою восковою скоринкою.

  • альпцирлер

    Альпцирлер — це напівтвердий сир австрійського походження, характерною ознакою якого є червона кірочка.

  • альсейди

    У міфологічних уявленнях так називали німф, що мешкали в лісах.

  • альсекко

    Альсекко — це техніка монументального живопису, при якій фарби, розведені у воді, наносять на висохлу штукатурку.

    Цей метод також відомий під назвами «а секко» та «секко».

  • альт

    Альт — це вокальний голос низького діапазону, властивий жінкам або дітям. Наприклад, у художній літературі описують, як могутній і ясний альт співачки дзвенить та ллється, наче струна концертного рояля; або як відомий діяч мав прекрасний альт і музикальний слух; також згадується випадок, коли хлопчик підспівував альтом тенорові.

    Цим терміном також називають співака чи співачку, які володіють таким типом голосу. У музичних творах партія альта традиційно входить до складу вокального ансамблю поряд із першими та другими тенорами та басом.

    Крім того, альтом називають музичний інструмент (струнний або духовий), звучання якого відповідає низькому регістру. Як приклад можна навести опис невеликого оркестрового складу, де поряд зі скрипками, гобоями та контрабасом згадується і альт.

  • альтазимут

    Цей астрономічний прилад, призначений для визначення кутів, застосовувався в астрономічній практиці до початку дев’ятнадцятого століття з метою вимірювання азимутів та висот небесних тіл.

  • альтан

    Балкон, що спирається на стовпи чи колони, а не на консольні конструкції. Така платформа, встановлена на опорах, призначена для відпочинку та милування живописними краєвидами.

    Відкрита площадка, розташована над лоджією на плоскому даху будівлі. Її обгороджували парапетом, і вона не виступала за межі основного об’єму споруди. Подібні конструкції виникли в архітектурі Венеції в період XV–XVI століть, а згодом набули поширення в інших країнах з теплим кліматом.

    Невелика садова споруда, призначена для відпочинку влітку; те саме, що альтанка.