• біатлон

    1. Зимовий олімпійський вид спорту, що поєднує лижні перегони зі стрільбою з гвинтівки по мішеням на певних етапах дистанції.

    2. Літній вид спорту (крос-біатлон), у якому лижні перегони замінено на біг по пересіченій місцевості, але зі збереженням стрільби.

  • біаро

    Біаро — власна назва невеликого острова в Тихому океані, частини Федеративних Штатів Мікронезії, відомого своїми унікальними культурними традиціями та географічною ізольованістю.

  • біант

    1. У давньогрецькій міфології — один із семи мудреців, славетний своєю справедливістю та глибокими висловами, правитель міста Прієни в Іонії.

    2. У астрономії — назва великого стародавнього метеоритного кратера на видимому боці Місяця, названого на честь мудреця Біанта.

  • біанкіт

    1. Мінерал класу силікатів, різновид турмаліну, що має безбарвну або блідо-рожеву забарвленість через низький вміст заліза; названий на честь італійського мінералога Феліче Біанкі.

    2. Рідкісний різновид турмаліну, який характеризується унікальною блідо-блакитною або блакитно-зеленою забарвленістю, іноді з прозорістю; цінний колекційний та ювелірний камінь.

  • біандрія

    1. У біології та медицині — рідкісний стан інтерсексуальності, при якому у однієї особини присутні одночасно повноцінні чоловічі та жіночі гонади (яєчка та яєчники).

    2. У міфології та культурології — образ або символ, що поєднує в одному персонажі або зображенні чоловічі та жіночі риси, ознаки або енергії; двоїстість статі.

  • біальбумінемія

    Біальбумінемія — медичний термін, що позначає наявність двох різних типів альбуміну в крові або сечі, що може бути ознакою певних патологічних станів.

  • біалгебра

    1. Алгебраїчна структура в абстрактній алгебрі, яка одночасно є алгеброю та коалгеброю над полем K, причому операції множення та одиниці алгебри є гомоморфізмами коалгебр, а операції комноження та коодиниці коалгебри є гомоморфізмами алгебр.

    2. У більш загальному сенсі — об’єкт категорії векторних просторів, що поєднує сумісну структуру алгебри (з операціями множення та одиничного елемента) і коалгебри (з операціями комноження та коодиниці), пов’язаних аксіомами узгодженості.

  • біакс

    1. Скорочення від “біаксіальний”, що стосується технології виготовлення полімерних плівок, при якій матеріал одночасно розтягується у двох взаємно перпендикулярних напрямках (поздовжньому та поперечному) для покращення його механічних та бар’єрних властивостей.

    2. Власна назва торгової марки або бренду, під яким виробляються полімерні матеріали (наприклад, плівка, стрічка) з використанням біаксіальної технології орієнтації.

  • бі-поп

    1. Музичний стиль, що поєднує елементи біг-біту та поп-музики, який виник у Великій Британії наприкінці 1960-х років; характеризується мелодійністю, гармонійними вокальними партіями та використанням електронних синтезаторів.

    2. Популярний напрям у поп-музиці, представники якого (наприклад, гурти “The Beatles”, “The Kinks” на певному етапі) поєднували легкі, доступні мелодії з більш складною аранжувальною та інструментальною основою, властивою біг-біту та року.

  • бі-боп

    1. Музичний стиль у джазі, що виник у 1940-х роках, характерний швидким темпом, складними гармоніями, імпровізаційними мелодіями на основі акордових послідовностей та ритмічною акцентуацією на слабкі долі такту.

    2. Стилізований танець, що виник серед молоді у 1940-х роках як відповідь на музику бі-боп, характеризується енергійними, імпровізаційними рухами, часто з елементами акробатики.

    3. У розмовній мові — швидка, енергійна, іноді ускладнена для сприйняття мова або послідовність звуків, що нагадує складну музичну імпровізацію.