біант

1. У давньогрецькій міфології — один із семи мудреців, славетний своєю справедливістю та глибокими висловами, правитель міста Прієни в Іонії.

2. У астрономії — назва великого стародавнього метеоритного кратера на видимому боці Місяця, названого на честь мудреця Біанта.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |