Властивість або стан того, що не має конкретного адресата, спрямованості на певну особу, групу чи інституцію; відсутність адреси.

У переносному значенні — розпливчастість, невизначеність, відсутність чіткої спрямованості (про думки, зауваження, критику тощо).

Властивість або стан технічного об’єкта (механізму, пристрою, системи), що характеризується відсутністю аварій, поломок, відмов і здатністю безперебійно та надійно виконувати свої функції протягом заданого терміну або в певних умовах експлуатації.

Стан роботи підприємства, організації, транспортної системи тощо, при якому не відбувається аварій, що ведуть до зупинки виробництва, порушення технологічного процесу, нещасних випадків чи інших негативних наслідків.

Властивість або стан, за якого певна дія, процес або взаємодія відбувається без попереднього авансування коштів, передоплати або заздалегідь наданих ресурсів.

Власна назва, що позначає філософсько-етичну концепцію або принцип, за яким дії, процеси або системи мають відбуватися без аберацій — тобто без відхилень, спотворень, помилок або небажаних побічних ефектів, прагнучи до ідеальної чистоти, точності та передбачуваності результату.

У вузькому термінологічному вживанні — стан або властивість системи (технічної, біологічної, соціальної), що характеризується повною відсутністю аберацій (відхилень від норми, дефектів, помилок) у її функціонуванні або структурі.

1. Філософський термін, що позначає властивість чи стан буття, позбавлений просторової вимірності, протяжності та локалізації; абстрактна ідея, яка не має та не займає місця у фізичному світі.

2. У літературознавстві та мистецтві — характеристика образу, явища чи емоції, що представлені поза будь-якими конкретними просторовими координатами, часто для створення ефекту універсальності, відчуження чи духовної абстракції.

1. Відсутність або втрата здатності говорити, німотість; стан, коли людина не може висловлювати думки через фізіологічні, психологічні чи соціальні обставини.

2. Переносно: брак сміливості або можливості вільно висловити свою думку, заявити про себе; стан пригніченості, безправ’я або цензури.

3. У лінгвістиці та культурології: стан мовної спільноти, коли її рідна мова перебуває під загрозою зникнення, обмежена у вжитку або витіснена іншою мовою, що призводить до втрати мовної ідентичності.

Без’ядерність — стан, політика або принцип, за якого певна територія, держава чи об’єднання держав відмовляються від створення, накопичення, розміщення чи використання ядерної зброї та інших ядерних вибухових пристроїв.

Без’ядерність — статус території, проголошений міжнародним договором або внутрішнім законодавством, що забороняє розміщення, випробування та перевезення ядерної зброї, часто з метою створення зони, вільної від ядерної зброї.

Без’ядерність — ідеологічна концепція та громадський рух, спрямований на досягнення повної ліквідації ядерної зброї у всьому світі та запобігання ядерній війні.

1. (у складі назв) Назва річки в Україні, лівої притоки Дніпра, що протікає територією Житомирської та Київської областей.

2. (у складі назв) Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села в Чернігівській області.

1. Жінка або дівчина з кочового арабського народу бедуїнів, що проживає в пустельних регіонах Північної Африки та Близького Сходу.

2. Традиційний довгий та вільний одяг (часто сукня, плащ або накидка), що закриває тіло з голови до ніг, нагадуючи по крою одяг бедуїнів; популярний елемент пляжного або літнього гардеробу.

Бедуїни — кочові арабські племена, що традиційно проживають у пустельних та напівпустельних регіонах Близького Сходу та Північної Африки, основою господарства яких було скотарство (верблюдівництво, вівчарство).

Бедуїни — представники цих племен, для яких характерні особливий уклад життя, звичаї, кодекс честі та соціальна організація, що ґрунтується на родоплемінних відносинах.