Значення
- (Медицина) –
Відсутність або втрата здатності говорити, німотість; стан, коли людина не може висловлювати думки через фізіологічні, психологічні чи соціальні обставини.
- (Психологія) –
Переносно: брак сміливості або можливості вільно висловити свою думку, заявити про себе; стан пригніченості, безправ’я або цензури.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці та культурології: стан мовної спільноти, коли її рідна мова перебуває під загрозою зникнення, обмежена у вжитку або витіснена іншою мовою, що призводить до втрати мовної ідентичності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. без'язикість, р. без'язикості, д. без'язикості, з. без'язикість, о. без'язикістю, м. без'язикості, к. без'язикосте