Бактеріопланктон — частина планктону, що складається з бактерій та архей, які вільно живуть у товщі води або прикріплені до плавучих частинок; відіграє ключову роль у процесах розкладання органічної речовини та кругообігу поживних елементів у водних екосистемах.

Бактеріоносійство — стан, коли в організмі людини, тварини або в навколишньому середовищі присутні та розмножуються патогенні бактерії, але клінічні ознаки захворювання відсутні; перебування та виділення носієм збудників інфекційних хвороб.

Бактеріоносійство — перебування та виділення людиною або твариною збудників інфекційної хвороби під час одужання (реконвалесцентне) або після нього, а також без перенесення захворювання в явній формі.

1. Людина або тварина, в організмі якої присутні та розмножуються патогенні бактерії, що виділяються назовні, без видимих клінічних ознак захворювання; носій бактерій.

2. Біологічний об’єкт (наприклад, комаха), що переносить на собі патогенні бактерії з одного організму на інший.

Бактеріонейстон — сукупність бактерій, що мешкають у поверхневому шарі води (нейстоні) морів, океанів або прісних водойм, утворюючи специфічну екологічну групу мікроорганізмів.

Бактеріолізини — специфічні антитіла, що виробляються в організмі під час імунної відповіді і здатні розчиняти (лізувати) клітини бактерій, призводячи до їхньої загибелі.

Бактеріолізини — речовини неімунного походження (наприклад, ферменти або токсини), що продукуються деякими мікроорганізмами або містяться в біологічних рідинах і мають здатність руйнувати бактеріальні клітини.

Бактеріолізин — специфічна антитілоподібна речовина (антитіло), що міститься в сироватці крові імунізованих або хворих тварин та людей, здатна розчиняти (лізувати) відповідні бактеріальні клітини.

Бактеріолізин — будь-яка речовина біологічного або хімічного походження, що викликає лізис (руйнування) бактеріальних клітин.

Розпад, руйнування бактерійних клітин, що може бути спричинене дією специфічних антитіл (бактеріолізинів), ферментів (наприклад, лізоциму), антибіотиків або фізико-хімічних факторів.

Процес лизису (розчинення) бактерій, який часто є завершальною стадією їхнього загибелі.

Наука про бактерії, що вивчає їхню будову, життєдіяльність, генетику, поширення, роль у природі та житті людини, а також методи боротьби з патогенними мікроорганізмами; розділ мікробіології.

1. Фахівець з бактеріології, науковець, який вивчає бактерії, їх будову, життєдіяльність, поширення та роль у природі та житті людини.

2. Працівник лабораторії, який проводить бактеріологічні дослідження та аналізи.

1. (біол., мед.) Процес видалення, усунення або виведення патогенних бактерій з організму, тканини чи середовища за допомогою специфічних методів (наприклад, антибіотиків, фізичних або хімічних агентів).

2. (с.-г., фітопат.) Комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію або зниження концентрації збудників бактеріозів у ґрунті, на насінні або рослинах.