1. (у монгольських народів) висушений гній тварин (переважно овець, корів, коней), який використовується як паливо.

2. (переносно, розм.) щось непотрібне, безцінне, мотлох.

1. Велика дика вівця гірських районів Центральної Азії (Ovis ammon), що має масивні закручені роги у самців; також відома як архар.

2. Рідкий мінерал, водний силікат магнію, який утворює блідо-зелені кристали або нальоти.

1. У Стародавньому Римі — банкір або лихвар, який займався обміном та зберіганням грошей (переважно срібних), а також надавав позики під відсотки; срібник, грошовик.

2. У середньовічній Європі (особливо в італійських містах-державах) — купець або фінансист, який спеціалізувався на операціях з грошима та кредитами, попередник сучасних банкірів.

1. (істор.) Спеціальна монета, карбована зі срібла, яку випускали в Римській імперії за часів імператора Нерона (I ст. н. е.) та пізніше; також — назва римської срібної монети в цілому.

2. (хім.) Застаріла назва солі аргентум(І) (срібла), що містить одновалентний катіон Ag⁺, наприклад, арґентат(I) калію (KAg).

1. Мешканець або громадянин Аргентини, представник її основного населення.

2. Представник корінних народів Аргентини або особа, що народилася в цій країні, незалежно від національності.

1. Жінка або дівчина, яка є громадянкою або постійною мешканкою Аргентини, представниця аргентинського народу.

2. Рідкісна назва жіночого танцювального костюма (короткої спідниці) або музичної пісні аргентинського походження, що набула певної популярності в Україні в першій половині XX століття.

1. Народ, основне населення Аргентини, що належить до іспаномовних латиноамериканських народів.

2. Представники цього народу; жителі або громадяни Аргентини.

1. Мінерал срібно-сірого кольору, сульфід срібла (Ag₂S), важлива руда для добування срібла; кристалізується в кубічній системі, має металічний блиск і чорну риску.