аргентарій

1. У Стародавньому Римі — банкір або лихвар, який займався обміном та зберіганням грошей (переважно срібних), а також надавав позики під відсотки; срібник, грошовик.

2. У середньовічній Європі (особливо в італійських містах-державах) — купець або фінансист, який спеціалізувався на операціях з грошима та кредитами, попередник сучасних банкірів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |