• арго

    Іменник, лінгвістика. Умовна мова певного соціального кола (наприклад, групи, товариства тощо), що містить особливі лексичні одиниці та вирази, малозрозумілі для непосвячених; жаргон.

  • арґон

    Аргон (хімічний символ Ar) — це хімічний елемент, газоподібна речовина, що не має кольору та запаху. Він є складовою частиною атмосферного повітря, проявляє низьку хімічну активність і практично не утворює сполук. Цей газ застосовують, зокрема, для заповнення колб електричних ламп. Його густина приблизно в півтора рази перевищує густину повітря (Заг. хімія, 1955, 273).

  • аргонавт

    У давньогрецькій міфології так називали мандрівників, які на кораблі «Арго» вирушили до Колхіди, щоб здобути золоте руно.

  • аргонавти

    АРГОНАВТИ, -ів, мн. (однина — аргонавт, -а, чол.). 1. У міфах Стародавньої Греції — учасники легендарної морської експедиції до Колхіди на кораблі під назвою “Арго”, метою якої було здобуття золотого руна. Порівняння: “Як аргонавти в давнину, покинемо свій дім” (Ю. Яновський).

    2. У переносному значенні — сміливі мандрівники-мореплавці, що вирушають у далекі незнайомі землі пошуках багатства, пригод тощо. Рідше так називають повітроплавців, дослідників космосу (“аргонавти всесвіту”).

  • ардометр

    Цей прилад призначений для вимірювання високих температур, які можуть сягати 1600 градусів Цельсія, а його основною деталлю є спіраль із платини.

  • ардха-мандапан

    У традиційній архітектурі Стародавньої Індії це приміщення, що слугувало вестибюлем з колонадою (портиком) і розташовувалося перед входом у мандапа.

  • ареал

    книжн. Простір, на якому щось поширюється або мешкає, як-от вид тварин, рослин чи інших об’єктів. Наприклад, картопля як сільськогосподарська культура займає найбільшу за площею територію вирощування (Картопля, 1957, 8).

  • ареалогія

    Галузь знань, що досліджує географічні межі поширення певних об’єктів, наприклад, видів флори чи фауни; синонім до терміна “хорологія”.

    Напрям у мовознавстві, а саме в етнолінгвістиці, що аналізує особливості народного мовлення, а також елементи традиційної культури (як матеріальної, так і духовної), зосереджуючись на їх територіальному розподілі.

  • ареальний

    Прикметник, що описує ознаки ареалу або стосується його.

  • аред

    Це слово означає вкрай похилого чоловіка, який, наче, відбирає роки життя в інших (його походження пов’язане з біблійним патріархом Іаредом, чиє життя тривало понад дев’ятсот років).

    Воно також може вказувати на лукавого та злого старого.

    Інше значення — скупа, жадібна людина.

    Крім того, ним називають старого чоловіка, що володіє магічними знаннями, чаклуна або злого знахаря.