1. У цирках Стародавнього Риму так називали спеціальний майданчик, вкритий шаром піску, на якому проводилися гладіаторські бої, різноманітні спортивні змагання та інші видовища. У творі “Реве та стогне Дніпр широкий” згадується: “Другий день Реве арена. На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь” (Шевченко, ІІ, 1953, 276). Також у літературі можна зустріти: “На сцені видко чверть цирку з глядачами і частину арени” (Л. Укр., II, 1951, 510).

2. У сучасному цирку це круглий майданчик у центрі споруди, призначений для виступів артистів. Як приклад: “На арену вискочили два рудих клоуни” (Донченко, VI, 1957, 431). Циркове мистецтво приваблює різних людей, які “гаряче аплодують чудовим майстрам арени, що демонструють… відвагу, витримку і мужність” (Літ. газ., 20.ХІІ 1960, 4).

3. У переносному значенні (чого) — це місце, де відбувається певна дія чи подія. Наприклад, у описі: “Дніпро димів, як пожарище. Він нагадував арену фантастичної битви” (Баш, На землі.., 1957, 21).

4. У книжному мовленні в переносному сенсі (чого або яка) це слово означає галузь, сферу чи поле діяльності. Так, М. П. Старицький “свідомо обрав театр ареною своєї громадської і мистецької діяльності” (Життя Саксаганського, 1957, 27). Крім того, “Зародження соціалістичного реалізму пов’язане з виходом на історичну арену найбільш послідовного і до кінця революційного класу — пролетаріату” (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 35).

Для отримання пояснення зверніться до статей «аренав» та «руси».

Аренавіруси — це рід вірусів, назва яких походить від характерних піщано-подібних гранул, що містяться всередині віріонів. Ці віруси спричиняють захворювання в гризунів, для яких характерне тривале безсимптомне носійство та передача інфекції потомству по вертикалі. До цієї групи належать збудники небезпечних для людини хвороб, зокрема лихоманки Ласса, аргентинської та болівійської геморагічних лихоманок. Летальність від цих захворювань сягає приблизно 30%. Патогенними для людини є також вірус лімфоцитарного хоріоменінгіту та віруси Хунін і Мачупо.

1. іст. Особа, що проживала на території Стародавньої Аравії. Представники цього народу, подібно до єгиптян, широко практикували писемність, залишаючи написи на різноманітних матеріалах: камені, дерев’яних табличках, глині, скельних породах (графіті), бронзі та інших. До наших днів дійшло понад п’ять тисяч таких епіграфічних пам’яток, серед яких переважають хроніки політичних подій, давні законодавчі норми, присвятні та надгробні написи, господарські документи. Встановлення точного часу створення цих пам’яток є дискусійним: частина дослідників датує їх кінцем II — початком I тисячоліття до нашої ери, тоді як інші вважають, що вони з’явилися не раніше VIII або V століття до н. е.

2. Житель або уродженець Аравійського півострова.

3. Особа, яка має громадянство Саудівської Аравії.

Див. статтю «арагонці».

Арагоніт — це мінерал із групи карбонатів, який є однією з природних форм карбонату кальцію. Він може мати білий, блідо-зелений або ніжно-фіолетовий відтінок. Ця речовина є складовим компонентом перламутрового шару, що покриває внутрішню поверхню мушлі у переважної більшості молюсків.

Арак — це міцний алкогольний напій, традиційний для східних країн. Його виробляють шляхом перегонки збродженої сировини, такої як пальмовий сік, рис, ячмінь, пшениця чи інші компоненти. Як згадується в одному з пісенних творів, навіть на небі не знайдеться ні горілки, ні цього напою, ні меду, ні вина.