• гаковий

    1. Стосовний до гака (у 1-му значенні), призначений для нього.

    2. Стосовний до гака (у 2-му значенні), властивий йому.

    3. Стосовний до гака (у 3-му значенні), призначений для нього.

  • веда

    1. (у множині: веди) Священні тексти індуїзму, давньоіндійські релігійні твори на санскриті, що складають основу давньоіндійської філософії та релігії.

    2. (у множині: веди) У слов’янській неоязичницькій (рідновірській) традиції — уявні давні священні тексти або знання, що містили б у собі мудрість прадавніх слов’ян.

    3. (заст., рідко) Знак, вістка, відомість; знання, вміння (переважно у фразеологізмах, наприклад, “ні вісти, ні вести”).

  • еквіваленція

    1. У логіці та математиці — відношення між двома об’єктами, яке характеризується властивостями рефлексивності, симетричності та транзитивності, тобто відношення рівносильності.

    2. У лінгвістиці (перекладознавстві) — встановлення відповідності між одиницями мови вихідного тексту та мови перекладу, що передають однакове значення в даному контексті; також сам результат такого встановлення — еквівалентна одиниця.

  • гакнутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось тверде, отримати удар, часто з неприємними наслідками (про людину або частину тіла).

    2. Перен. Несподівано зіткнутися з серйозною перешкодою, труднощами або невдачею в якійсь справі.

  • вед

    1. (скорочення) Військово-економічний департамент — структурний підрозділ у системі органів державної влади, що займається питаннями оборонної промисловості, матеріально-технічного забезпечення та фінансування у сфері безпеки і оборони.

    2. (заст., іст.) Відділ вченого комітету Міністерства народної освіти Російської імперії у XIX — на початку XX століття, який займався розглядом навчальних посібників, книг для народного читання та інших освітніх видань.

  • вегетопатія

    Вегетопатія — захворювання вегетативної (автономної) нервової системи, що регулює роботу внутрішніх органів, залоз, судин та обмінні процеси в організмі; порушення її функціонування.

  • ґляганець

    1. (діал.) Те саме, що ґляганець: невеликий глиняний посуд для молока, горщик з одним вушком.

    2. (діал.) Рідкісний варіант написання слова “ґляганець” (див. значення 1).

  • гакнути

    1. Однократне дієслово до “гакати”: видати короткий, різкий звук, схожий на “гак”, наприклад, від кашлю або різкого видиху повітря.

    2. Розм. Швидко випити (спиртного), ковтнути.

    3. Розм. Різко сказати, вимовити щось грубо або відрізати.

  • еквівалентність

    1. Властивість або стан еквівалентного; повна рівнозначність, тотожність у значенні, цінності, функції, наслідках тощо.

    2. У логіці та математиці: відношення між об’єктами (виразами, формулами, фігурами), що дозволяє замінювати один об’єкт іншим у певному контексті через їхню тотожність за певними властивостями або значенням.

    3. У хімії: рівність за сумарною валентністю або кількісною співвідношенням, що дозволяє заміщувати одні елементи чи сполуки іншими у реакціях.

  • вегетоневроз

    Вегетоневроз — захворювання, яке виникає внаслідок функціональних порушень вегетативної нервової системи та проявляється різноманітними симптомами (наприклад, серцебиттям, підвищеною пітливістю, коливанням артериального тиску, порушенням травлення) без органічних ушкоджень органів.