Словник Української
1. (геологія, петрологія) Такий, що має однаковий або дуже близький розмір зерен (кристалів, частинок) у гірській породі, мінеральному агрегаті або іншому зернистому матеріалі.
2. (матеріалознавство, металургія) Характеризуючийся однорідною, рівномірною зернистою структурою, де основна маса зерен (кристалітів) має приблизно однакові розміри.
1. Який має форму гака, схожий на гак за своїми обрисами або будовою.
2. У медичній термінології: що стосується форми кістки або її відростка, який загнутий на кінці, нагадуючи гак (наприклад, гакоподібна кістка зап’ястя).
1. Фаянсовий посуд, прикрашений білими рельєфними зображеннями на кольоровому (переважно блакитному) тлі, що виробляється з особливої порцеляноподібної маси; також окремий виріб з такого матеріалу.
2. Фірмова назва англійської кераміки, що виробляється з 1759 року компанією, заснованою Джозайєю Веджвудом, та характеризується високою якістю, часто з класичними рельєфними орнаментами.
1. (у музиці) Створений за принципом рівномірної темперації, що передбачає розподіл октави на дванадцять рівних інтервалів (півтонів), завдяки чому музичний лад набуває гармонійності у будь-якій тональності.
2. (переносно) Характеризуючийся внутрішньою злагодою, рівновагою та гармонійним поєднанням різних елементів.
Ґляґа — власна назва, яка в українській мові може позначати річку в Україні, ліву притоку річки Стрий (басейн Дністра), що протікає у Львівській області.
Ґляґа — власна назва, яка в українській мові може позначати річку в Україні, ліву притоку річки Смотрич (басейн Дністра), що протікає у Хмельницькій області.
1. Дія за значенням дієслова вести; керівництво, управління чим-небудь, організація, здійснення якоїсь діяльності.
2. (у філософії, логіці) Процес мисленнєвої діяльності, у якому з одного судження виводиться інше; виведення.
Гаковловлювач — спеціальний пристрій або механізм, призначений для автоматичного захоплення, утримання та звільнення гака (зчіпного пристрою), що застосовується в підйомно-транспортному обладнанні, наприклад, у кранах.
Гаковловлювач — захисний елемент такелажного обладнання, що запобігає самовільному вискакуванню вантажного гака з петель стропа або зчіпки під час роботи.
1. Релігійно-філософська система, що ґрунтується на священних текстах вед (Рігведа, Самаведа, Яджурведа, Атхарваведа) та є основою давньоіндійської культури й попередницею сучасного індуїзму; ведизм.
2. Сучасна неоязичницька релігійно-світоглядна течія, що проголошує відродження дохристиянських слов’янських вірувань і звертається до вед як до узагальнюючої назви давніх знань, хоча історично не пов’язана з індійськими ведами.
Веданта — одна з шести ортодоксальних філософських систем (даршан) давньоіндійської філософії, що ґрунтується на тлумаченні священних текстів-упанішад, “Бгаґавад-ґіти” та “Брахма-сутри”, і спрямована на пізнання абсолютної реальності (Брахмана) та єдності індивідуальної душі (Атмана) з нею.
Веданта — загальна назва різних філософських шкіл і течій в індуїзмі (наприклад, адвайта, вішішта-адвайта, двайта), що розвивали ідеї, викладені в текстах веданти.
1. (у математиці, зокрема в теорії груп) Такий, що зберігається (залишається незмінним) при дії певної групи перетворень; інваріантний відносно цієї дії.
2. (у фізиці) Такий, що описується рівняннями, форма яких не змінюється при певних перетвореннях системи відліку або фізичних умов.