Значення
- (Мистецтво) –
(у музиці) Створений за принципом рівномірної темперації, що передбачає розподіл октави на дванадцять рівних інтервалів (півтонів), завдяки чому музичний лад набуває гармонійності у будь-якій тональності.
- (Психологія) –
(переносно) Характеризуючийся внутрішньою злагодою, рівновагою та гармонійним поєднанням різних елементів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. еквігармонічний, р. еквігармонічного, д. еквігармонічному, з. еквігармонічного, о. еквігармонічним, м. еквігармонічнім, к. еквігармонічний