Афоніївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Афоній (варіант імені Афанасій). Вживається як друга складова повного тричленного антропоніма (ім’я, по батькові, прізвище), наприклад: Марія Афоніївна.
-
афоній
1. (від грец. ἄφωνος — німий) — втрата голосу, неможливість розмовляти вголос при збереженні шепітної мови; повна або часткова відсутність фонації через порушення функції голосових зв’язок.
2. (заст., рел.) — член або послушник православного чоловічого монастиря на горі Афон у Греції; афонський монах.
-
афонійович
Афонійович — українське прізвище, що походить від імені Афоній (церковна форма імені Антон), утворене за допомогою патронімічного суфікса -ович, який вказує на належність до батька (син Афонія).
-
афонія
1. Втрата голосу, неможливість утворювати голосові звуки через порушення функції голосових зв’язок, що викликається захворюваннями гортані, нервовим розладом, перенапруженням голосу або іншими причинами.
2. У переносному значенні — втрата можливості вільно висловлювати свої думки, замовчання, спричинене пригніченням або страхом.
-
афонович
1. Прізвище українського походження, утворене від імені Афон (Афанасій).
2. (іст.) Представник українського козацько-старшинського, а згодом дворянського роду Афоновичів, що походив з Чернігівщини та відіграв помітну роль в історії Лівобережної України XVII–XVIII століть.
3. (іст., церк.) Учень або послідовник духовних традицій, пов’язаних зі Святою Горою Афон, особливо в контексті українського релігійного життя.
-
афонський
1. Стосунковий до Афону (Святої Гори) — півострова в Греції, де розташований комплекс православних монастирів; пов’язаний з духовним життям та історією цього місця.
2. Стосунковий до Афонської гори (в Греції) як адміністративної одиниці або автономного монастирського регіону.
3. Переносно: характерний для суворого аскетизму, відлюдного чернечого життя або духовної спадщини, аналогічної традиціям афонських монастирів.
-
афорезис
Афорезис — лінгвістичний термін, що означає випадання початкового звука, скла або слова в мовленні, один із видів апокопи (наприклад, у розмовному “знаю” замість “не знаю”).
-
афразія
Афразія — втрата здатності до мовлення або розуміння мови внаслідок ураження певних ділянок кори головного мозку, що зберігає інтелектуальні здібності та рухову функцію мовних органів.
-
афреско
1. Техніка монументального живопису, при якій фарби наносяться на вологу, свіжу штукатурку, що дозволяє створити довговічний зразок стінного розпису, оскільки барвники впитуються в поверхню і закріплюються разом з нею при висиханні.
2. Твір живопису (стінний розпис, фреска), створений у такій техніці.