Значення
- (Медицина) –
(від грец. ἄφωνος — німий) — втрата голосу, неможливість розмовляти вголос при збереженні шепітної мови; повна або часткова відсутність фонації через порушення функції голосових зв’язок.
- (Релігія) –
(заст., рел.) — член або послушник православного чоловічого монастиря на горі Афон у Греції; афонський монах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. афоній, р. афонія, д. афонієві, з. афонія, о. афонієм, м. афонієві, к. афонію