Який має переважно червоний колір із помітним жовтуватим відтінком; поєднує в собі риси червоного та жовтого кольорів.
-
жовтаво-рожевий
Який має світло-жовтий відтінок з домішкою рожевого кольору; блідо-рожевий із жовтуватим відливом.
-
жовтавий
1. Який має невиразний жовтий відтінок, трохи жовтий.
2. Який має ознаки, властивості, характерні для представників так званої жовтої раси (застаріле).
-
жовніруватися
1. (діал.) Поводитися як жовнір, наслідувати поведінку солдата; бундючитися, пишатися своїм становищем або зовнішнім виглядом, схожим на військовий.
2. (перен., рідк.) Виявляти зарозумілість, чванливу пиху; важко ходити, перевалюючись з боку на бік.
-
жовнірувати
1. Служити в армії, бути солдатом, військовослужбовцем.
2. Перен. Робити щось з надмірною суворістю, формалізмом або з необхідності, без ентузіазму; виконувати обов’язки механічно, як службу.
-
жовнірування
Жовнірування — історична назва військової служби в Австро-Угорській імперії, зокрема обов’язкової служби українських селян (русинів) у австрійській армії.
Жовнірування — переносно: важка, примусова праця, каторжна робота; важке, безрадісне існування.
-
жовнірський
1. Стосовний до жовнірів (солдатів), що стосується жовнірів, властивий їм.
2. Стосовний до селища Жовнірка (нині у складі міста Біла Церква Київської області), пов’язаний із ним.
-
жовнірство
1. Властивість, поведінка або становище жовніра (солдата, військовослужбовця); солдатство, військовість.
2. Збірна назва для солдатів, війська; солдати, військо.
-
жовнір
1. (історичне) Солдат піхоти у війську Речі Посполитої, а також у деяких інших європейських арміях у XVI–XVIII століттях.
2. (переносне, заст., часто іронічно) Військовий, солдат, службовець армії взагалі.
-
жовно
1. (діал.) Жовч, жовчна рідина в організмі людини або тварини.
2. (перен., діал.) Злість, роздратування, жовчність у характері або поведінці.