1. Велика, важка, незграбна річ, якою важко користуватися через її розміри або вагу.

2. Про людину: незграбна, повільна, неуважна людина; тюхтій.

3. Заст. Велика, груба сокира, колун або теслярський інструмент для обробки дерева.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “довбня” — невеликий довбень, інструмент для довбання.

2. Розм. Про людину, яка поводиться незграбно, повільно або незрозуміло; довбня, тюхтій.

1. Рідкісний вид дятла (птиці), що мешкає переважно в Карпатах; трипалий дятел.

2. Заст. Те саме, що довбня (людина обмежена, нерозумна).

3. Жарг. Людина, яка постійно чимось надокучливо займається, “довбає” (наприклад, питанням, темою).

1. Розмовна назва мешканців села Довбня на Чернігівщині, що походить від назви населеного пункту.

2. Історична назва українських козацьких човнів (довбанок, байдаків), які виготовлялися шляхом видовбування стовбура великого дерева.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “довбанка” — невеликий човен, видовбаний з одного стовбура дерева.

2. Розмовна назва невеликої дерев’яної посудини (наприклад, кухоль, миска), вирізаної з дерева.

3. У переносному значенні — про людину, яка поводиться необачно, безглуздо або має обмежений розум (вульгарно-сленгове, образливе).

1. Дія за значенням дієслова “довбати” — обробка, різьблення або видовбування чогось за допомогою спеціального інструменту (довбня, долота тощо).

2. Розмовне, переносне значення: тривала, набридлива або одноманітна дія, часто з відтінком докучливості або важкої праці (наприклад, “довбання в одному й тому самому”).

3. Розмовне, грубе: статевий акт (вульгарне).

1. Розмовна назва довбленого човна — плавзасобу, виготовленого з цільного стовбура дерева шляхом його видовбування та обпалювання.

2. Заст., розм. Велика дерев’яна посудина (корито, ночви), виготовлена з цільного шматка дерева шляхом видовбування.

3. Перен., груб. Про людину з обмеженими розумовими здібностями, тупу, безтямну особу.

1. Застаріла назва для приміщення або майстерні, де виготовляють дерев’яні вироби за допомогою довбання (вибірки дерева спеціальним інструментом — довбаком); те саме, що довбарня.

2. Переносно, грубо-насмішливо: про заклад освіти (найчастіше школу, інститут, університет), де навчання є неефективним, формальним або де учні/студенти погано засвоюють знання.

1. Застаріла назва приміщення або майстерні, де виготовляли дерев’яні посудини (довбанки) шляхом видалблювання серцевини з колоди.

2. Рідкісне позначення жінки, яка займається таким ремеслом (довбанням посуду).

3. У переносному, зневажливому значенні — незграбна, повільна або нерозумна жінка (застосовується рідко).

1. Рідкісний вид дятла, що мешкає переважно в Карпатах, відомий також як трипалий дятел (Picoides tridactylus).

2. Заст., діал. Те саме, що довбач — інструмент для довбання (вибійки) човна з цільного стовбура дерева.