довбач

[doʋbɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рідкісний вид дятла (птиці), що мешкає переважно в Карпатах; трипалий дятел.

  2. (Лінгвістика) –

    Заст. Те саме, що довбня (людина обмежена, нерозумна).

  3. (Лінгвістика) –

    Жарг. Людина, яка постійно чимось надокучливо займається, “довбає” (наприклад, питанням, темою).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. довбачі, р. довбача, д. довбачеві, з. довбача, о. довбачем, м. довбачеві, к. довбачу

Більше записів