жовнір

[ʒoʋnir] Іменник

Буква:Ж

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Солдат піхоти у війську Речі Посполитої, а також у деяких інших європейських арміях у XVI–XVIII століттях.

  2. (Історія) –

    (переносне, заст., часто іронічно) Військовий, солдат, службовець армії взагалі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. жовнір, р. жовнір, д. жовнір, з. жовнір, о. жовнір, м. жовнір, к. жовнір

Походження слова (Етимологія)

Слово «жовнір» означає «воїн, солдат» (зазвичай піхотинець). Воно походить від польського «żołnierz», яке, своєю чергою, походить від німецького «Söldner» (найманець). Німецьке слово утворене від «Sold» (платня, винагорода), що походить від італійського «soldo» (монета, платня), а те — від пізньолатинського «solidus» (римська золота монета). Таким чином, жовнір — це той, хто служить за платню.
Споріднені слова:вояк, ратник, найманець

Більше записів