ратник

[rɑtnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Застаріле: воїн, боєць, учасник військових дій або ополчення.

  2. У слов’янській міфології: один з двох легендарних братів-лицарів, що вважалися покровителями воїнів (разом із братом Полканом).

  3. У сучасному вжитку (частіше у множині “ратники”): символічна назва захисників України, воїнів, які ведуть боротьбу за незалежність та суверенітет держави.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ратник, р. ратника, д. ратникові, з. ратника, о. ратником, м. ратникові, к. ратнику

Більше записів