гак

Значення

1. (Техніка) –

   Металевий вигнутий стрижень із загостреним кінцем, зазубреним або загнутим у вигляді гачка, призначений для чіпляння, підвішування, закріплення чогось або для ловіння риби.

2. (Лінгвістика) –

   Розмовна назва знака пунктуації у вигляді вертикальної або похилої риски, зокрема дужки, що використовується в літературі для позначення реплік дійових осіб (лапки-«куропки»), або косої риски (/).

3. (Техніка) –

   У техніці — деталь, пристрій або частина механізму, що має вигнуту, гачкувату форму і служить для зачіплення, з’єднання або підвішування.

4. (Спорт) –

   У спорті (бокс) — короткий удар збоку, завданий зігнутою в лікті рукою.

5. (Техніка) –

   У морській справі — невеликий шлюпбалковий кран з гаковою головкою для спуску та підйому шлюпок, а також застаріла назва гакаборта — верхньої частини кормової закругленої частини судна.

Правопис та відмінювання