1. (діал.) Старий, поважний чоловік; дід.
2. (діал., зневажл.) Нерозумна, неспритна, млява людина; теж про тварину.
3. (діал.) Великий камінь, скеля, брила.
4. (діал.) Пристрій для підвішування горщика в печі над вогнем; триніжка.
-
баал
1. У давньосемітській міфології — верховний бог, повелитель дощу, грози, родючості та війни у фінікійців, ханаанеїв та інших народів Передньої Азії, що часто ототожнювався з місцевими божествами; загальна назва божества або ідола у цих народів.
2. У переносному значенні — символ ідолопоклонства, язичницького божества, якому сліпо поклоняються; втілення чужого, ворожого впливу або влади.
-
б’єф
1. (від фр. bief) Гідротехнічна споруда у вигляді каналу або річища, що відводить воду від річки, водосховища чи іншого водного об’єкта до гідроелектростанції, водяного млина або для інших технічних потреб; підвідний або відвідний канал.
2. Ділянка річки між двома сусідніми греблями, шлюзами або іншими гідротехнічними спорудами, що має певний рівень води та протяжність.
-
б’ючка
1. Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва для позначення особи.
-
агангліоз
Агангліоз — вроджена вада розвитку дистального відділу товстої кишки, при якій відсутні ганглії (нервові вузли) ауербахового сплетіння в стінці кишечника, що призводить до порушення перистальтики та функціональної кишкової непрохідності; хвороба Гіршпрунга.
-
агани
1. (історичне) Грошова одиниця в Афганістані, що дорівнює 100 пулам; національна валюта Афганістану.
2. (переносне, розмовне) Гроші, готівка (зазвичай іноземна, особливо долари США).
-
аганіппа
Аганіппа — у давньогрецькій міфології: німфа однойменного джерела на горі Гелікон у Беотії, яка вважалася музою-надихателькою поетів.
Аганіппа — астрономічний об’єкт: мала планета (астероїд) номер 872, відкрита 1917 року.
-
агапіївна
Агапіївна — жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Агапій; вказує на ім’я батька особи. Використовується як складова повного імені людини (наприклад, Марія Агапіївна).
-
агапій
1. Чоловіче ім’я грецького походження, що вживається в українській мові.
2. У християнській традиції — святий, мученик, шанований у православ’ї та католицизмі (наприклад, святий Агапій Римський, Агапій Печерський).
3. (історичне) Назва одного з видів давньохристиянських богослужбових зібрань-вечерь, що супроводжувалися спільним трапезуванням на знак любові та братерської єдності (від грец. agape — любов).
-
агапійович
Агапійович — українське прізвище, що походить від християнського чоловічого імені Агапій (від грец. agape — любов) за допомогою патронімічного суфікса -ович, тобто означає “син Агапія”.