1. (діал.) Те саме, що баба (у значенні “велика, важка речовина, що падає з неба” — наприклад, велика градина, грудка снігу тощо).

2. (діал., перен.) Про повільну, незграбну або оберемчиву людину (зазвичай жінку).

Баббл-гам-рок (від англ. bubblegum rock, bubblegum pop) — напрям у поп-музиці, що виник наприкінці 1960-х років, який характеризується легкими, мелодійними, навмисно невибагливими та комерційно орієнтованими композиціями з простими, часто підлітковими текстами про кохання, розваги та щоденні ситуації.

Музичний стиль, що поєднує елементи рок-н-ролу, поп-музики та диско, призначений переважно для молодіжної аудиторії, з чітким ритмом, запальними приспівами та використанням синтезаторів; часто асоціюється з артистами та гуртами, створеними продюсерами.

1. Розмовна назва бабусі, жінки похилого віку (зазвичай з відтінком зневаги або жартівливості).

2. У технічній термінології — масивна металева деталь, важіль або рукоятка у різних механізмах (наприклад, у верстатах, пресах).

3. У розмовній мові — великий, важкий предмет, брила, груба заготовка.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “баба” у значенні “жінка”, “матуся”, “бабуся”, що вживається в розмовній мові та фольклорі.

2. (діал.) Молодий гриб, особливо білий гриб, що ще не розкрився; також іноді — опеньок.

3. (діал., зоол.) Комаха, метелик; зазвичай у звертанні до дітей або в фольклорних текстах.

1. У народній творчості та фольклорі: фантастична істота, потвора, яку уявляють собі діти або якою лякають дітей; іноді вживається як синонім до “бабайко”, “лялько”.

2. Переносно, розмовне: про незграбну, неохайну або дивно вдягнену людину (зазвичай жінку або дівчину).

1. (діал.) Батьківщина, рідне місце, край, де народився і виріс; часто вживається з присвійними займенниками (моя, твоя, його бабача).

2. (діал., перен.) Спадщина, майно, дідизна, отримане від предків, особливо від бабів та дідів.

1. Дія за значенням дієслова “бабахкати” — випускання повітря з рота з характерним звуком, що нагадує “бабах”, часто як вираз зневаги, глузування або незадоволення.

2. Переносно — пусті, несуттєві розмови, базікання, яким не надається значення.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. (рідко, заст.) Процес або дія за значенням дієслова “бабахати” — гучного удару, стрілянини, гуркоту або падіння з шумом.

1. (розм.) Гучний, расказистий звук, схожий на постріл або вибух; глухий удар.

2. (перен., розм.) Про щось, що відбувається раптово, швидко та з гучним ефектом.

1. У народній творчості та фольклорі: фантастична істота, страховище, яким лякають дітей; бука, бабай.

2. У переносному значенні, розмовне: невідома, загрозлива людина або істота, що викликає страх; страшило.