• аналого-цифровий

    1. (про пристрій, систему) Який перетворює аналоговий сигнал (безперервний за часом і амплітудою) у цифровий (дискретний, представлений у вигляді чисел).

    2. (про принцип дії, метод) Який поєднує або використовує як аналогові, так і цифрові технології, елементи або способи обробки інформації.

  • анаморфуватися

    1. (у біології) Зазнавати анаморфози — процесу розвитку, при якому організм набуває нових частин тіла або органів після початкового етапу формування, додаючи сегменти або структури впродовж життя.

    2. (у геології) Піддаватися анаморфізму — перетворенню гірських порід під впливом високих температур і тиску без повного розплавлення, що веде до утворення нових мінералів і структур.

    3. (у мистецтві та комп’ютерній графіці) Зазнавати анаморфози — спеціального спотворення зображення або об’єкта, яке виглядає нормально лише з певного кута або за допомогою спеціального пристрою (наприклад, циліндричного дзеркала).

  • ананіївна

    1. По батькові жіночої статі, утворене від чоловічого імені Ананій (Ананія). Вказує на ім’я батька особи. Наприклад: “Марія Ананіївна”.

  • ананій

    1. Чоловіче ім’я, що походить від біблійного імені Ананія (дав.-євр. Hananiah — “той, кому Ягве виявив милість”); в українській мові вживається переважно як церковне або історичне.

    2. (перен., розм., заст.) Наївна, простодушна, несмілива або незграбна людина; часто вживається в конструкції “бідний ананій” або “якийсь ананій”.

  • ананійович

    1. Патронімічне прізвище, утворене від імені Ананій, що вказує на походження від батька з таким іменем (на кшталт “син Ананія”).

    2. Історична особа: представник української козацької старшини та політичний діяч Гетьманщини XVII століття, син гетьмана Ананія Григоровича.

  • ананкаст

    1. Людина, яка страждає на ананкастний розлад особистості — психічний стан, що характеризується надмірною схильністю до сумнівів, перфекціонізму, педантизму, упертістю та нав’язливими думками чи діями.

    2. (У психіатрії та психології) Пацієнт із діагностованим ананкастним (обсесивно-компульсивним) розладом особистості, для якого характерні ригідність мислення, надмірна зосередженість на деталях, правилах і порядку, що заважає соціальному та професійному функціонуванню.

  • ананкастія

    1. Психічний розлад особистості, що характеризується надмірною схильністю до сумнівів, перфекціонізму, педантизму, упертісті, а також нав’язливими думками та діями; обсесивно-компульсивний розлад особистості.

    2. (у психоаналізі) Нав’язлива потреба у виконанні певних дій або дотриманні встановлених правил, що розглядається як риса характеру.

  • ананке

    1. У давньогрецькій міфології — персоніфікація неминучості, необхідності, фатуму; божество вищого рівня, що уособлювало непорушний закон природи та долі, якому підпорядковувалися навіть верховні боги.

    2. У філософії (особливо в стоїків) — висока, невідворотна необхідність, закон буття, що керує світом і людьми.

    3. У переносному значенні — невідворотна доля, рок, фатальна необхідність, сила, що примушує до чогось поза власною волею.

  • ананьїн

    Ананьїн — власна назва археологічної культури ранньої залізної доби (VIII–III ст. до н.е.), поширеної в басейні річки Кама та Середньої Волги, названої за першим знайденим могильником біля села Ананьїно (нині Єлабузький район Татарстану).

    Ананьїн — стійкий словосполучення “Ананьїнська культура”, що вживається як іменник у значенні періоду, пам’яток або носіїв цієї культури (наприклад: “досліджувати ананьїн”, “знахідки типові для ананьїну”).

  • ананьїно

    1. Назва низки населених пунктів у різних регіонах України, Росії та інших країн колишнього СРСР, що походять від чоловічого імені Ананій.

    2. Назва археологічної культури ранньої залізної доби (VIII–VII ст. до н.е.), поширеної в басейні річки Кама та Середньому Поволжі, названої за першим дослідженим могильником біля села Ананьїно (сучасна Єлабуга, Татарстан).