Значення
- (Фольклор) –
У народній творчості та фольклорі: фантастична істота, потвора, яку уявляють собі діти або якою лякають дітей; іноді вживається як синонім до “бабайко”, “лялько”.
- (Лінгвістика) –
Переносно, розмовне: про незграбну, неохайну або дивно вдягнену людину (зазвичай жінку або дівчину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бабаченя, р. бабаченяти, д. бабаченяті, з. бабаченя, о. бабаченям, м. бабаченяті, к. бабаченя