б'ючка

[b'jut͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що вживається як власна назва для позначення особи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. б'ючка, р. б'ючки, д. б'ючці, з. б'ючку, о. б'ючкою, м. б'ючці, к. б'ючко

Більше записів