1. Властивість за значенням прикметника “безгрішний”; стан, коли людина чи дія вільні від гріха, не мають гріха; невинність, непорочність.

2. У релігійному контексті — стан досконалої чистоти від гріха, який приписується божественним істотам, святим або раю.

3. Переносно — вкрай високий моральний стан, повна відсутність вад, сумнівних вчинків або думок; ідеальна чистота намірів.

Властивість або стан, за якого відсутні гріхи, моральні провини чи порушення релігійних або етичних норм; невинність, бездоганність у духовному сенсі.

У релігійному, зокрема християнському, контексті — стан первісної чискоті та досконалості людини до гріхопадіння або стан, що набувається через спокутування гріхів та благодать.

У переносному значенні — повна відсутність вад, недоліків або помилок у чомусь (наприклад, у поведінці, творі, системі).

1. Стан, коли в когось немає грошей, брак коштів для життєвих потреб; неплатоспроможність.

2. Період часу, коли відчувається брак грошей; фінансова скрута.

1. Стан або положення, коли особа, організація або суспільство не мають грошей, фінансових коштів; крайня бідність, злидні, неплатоспроможність.

2. Властивість чого-небудь, що не потребує грошових витрат або здійснюється без оплати; безкоштовність.

Стан, коли людина, організація або суспільство не має грошей, фінансових коштів; бідність, скрутне матеріальне становище.

1. Правовий статус особи, яка не має громадянства жодної держави та не є іноземцем, а отже не користується дипломатичним захистом і повним обсягом прав, гарантованих громадянам.

2. Явище або стан відсутності у особи громадянства, часто внаслідок колізії законів різних країн, розпаду держави або свідомого позбавлення громадянства.

1. Властивість за значенням прикметника “безгранний”; відсутність меж, обмежень у просторі, часі, розвитку, прояві; неосяжність, безмежність.

2. Переносно: надзвичайна широта, глибина та різноманітність прояву якоїсь якості, явища, почуття тощо; невичерпність.

1. Низький рівень освіти, невміння читати й писати; неписьменність.

2. Незнання основних правил якої-небудь галузі знань, необізнаність у чомусь; низька кваліфікація.

3. Порушення норм літературної мови (мовна, стилістична, орфографічна тощо).

1. Той, хто не вміє читати й писати; неписьменна людина.

2. Той, хто має низький рівень освіти, недостатні знання в якійсь галузі; неосвічена, нетямуща людина.

3. Той, хто робить грубі помилки в мовленні (усному чи письмовому), порушує норми літературної мови.

Стан або характеристика системи, процесу чи розрахунків, при яких не використовуються готівкові гроші (банкноти та монети), а всі фінансові операції проводяться шляхом переказів коштів між банківськими рахунками за допомогою платіжних доручень, чеків, електронних платіжних систем, банківських карток тощо.

Принцип організації грошового обігу, за якого рух грошових коштів здійснюється шляхом їх перерахування з рахунків платників на рахунки одержувачів у кредитних установах або шляхом взаємного погашення фінансових вимог.