Банк-акцептант — банк, який здійснив акцепт тратти (переказного векселя), тобто надав письмове зобов’язання сплатити за векселем у визначений строк, тим самим гарантуючи платіж і підвищуючи надійність цього фінансового інструменту.

Банк-акцептант — банк, що є платником за документарним акредитивом, приймаючи на себе зобов’язання здійснити платіж бенефіціару (одержувачу коштів) за представлення ним документів, що відповідають умовам акредитиву.

Банк-агент — фінансова установа, яка виступає посередником між емітентом цінних паперів (наприклад, державою або компанією) та інвесторами, виконуючи технічне обслуговування випуску: організацію розміщення, виплату купонів або дивідендів, погашення та ведення реєстру власників.

Банк-агент — кредитна установа, уповноважена іншим банком (часто міжнародним або іноземним) на виконання в певному регіоні чи країні конкретних операцій від його імені, наприклад, обслуговування кореспондентських рахунків, проведення розрахунків або надання інформації про клієнтів.

1. (в українській міфології) злий дух, привид, мара, що наводить страх, тривогу; уособлення чогось недоброго, лихого.

2. (переносно, розмовне) те, що викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх; нав’язлива, тривожна думка.

1. (історичне) Особа, яка за рішенням суду або волі правителя була позбавлена громадянських прав, вигнана зі своєї країни або місцевості; вигнанець, засланець.

2. (переносне) Той, хто добровільно або вимушено покинув батьківщину, живе на чужині; вигнанець, емігрант.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.

1. У японській традиції — вигук, виголошуваний як бойовий клич або вітання на знак захоплення, ентузіазму, перемоги; еквівалент українських вигуків “ура!”, “слава!”.

2. Назва японського тактичного прийому масової атаки або самогубної атаки під час Другої світової війни, що супроводжувався цим криком.

3. У розмовній мові — може вживатися для позначення чогось екстремального, ризикованого або такого, що виконується з повною віддачею, за аналогією до оригінального значення.

Банета — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.

1. Великий рекламний щит, плакат або транспарант, який зазвичай розміщують на вулицях, будівлях або на спеціальних конструкціях для залучення уваги.

2. Графічне зображення або рекламний блок, що розміщується на веб-сторінках в Інтернеті з метою реклами товарів, послуг або для інформування відвідувачів.

3. Застаріле значення: прапор, стяг, великий шовковий або оксамитовий полотнищ, часто з гербом, гаслом або емблемою, що використовувався на зібраннях, процесіях або як символ організації.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Ківерцівському районі Волинської області.

2. Розмовна назва для невеликих, часто неякісних або дешевих цукерок, солодощів (використовується переважно в західних регіонах України).

1. (у словосполученні «бане-бан») — уживається для вираження сумніву, недовіри або заперечення; те саме, що «нісенітниця», «ніби то», «мовляв» (розмовне, застаріле).

2. (у словосполученні «бане-бан») — вигук, яким супроводжують гру в орлянку, коли монета падає ребром; вигук, що означає нічийний результат, анулювання кидка.