банити

1. (в українській міфології) злий дух, привид, мара, що наводить страх, тривогу; уособлення чогось недоброго, лихого.

2. (переносно, розмовне) те, що викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх; нав’язлива, тривожна думка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |