• батава

    Батава — власна назва річки в Білорусі, лівої притоки річки Березина (басейн Дніпра).

  • бат

    1. Одиниця вимірювання потужності звуку в акустиці, що дорівнює десяти децибелам (скорочено Б).

    2. У комп’ютерній техніці — найменша одиниця інформації, що може приймати одне з двох можливих значень (наприклад, 0 або 1); скорочення від “binary digit” (двійкова цифра).

    3. У тибетському буддизмі — назва ритуального жезлу або скипетра, що символізує владу та міць, часто використовується в сакральних практиках.

    4. У мові програмування Python — вбудована функція `bat()`, яка перетворює ціле число в його двійкове (бінарне) представлення у вигляді рядка з префіксом “0b”.

  • басюра

    Басюра — власна назва, що вживається як прізвисько або зменшувально-пестливе ім’я для тварини (переважно кота або собаки), часто з відтінком грубуватої ласки.

    Басюра — розмовне, часто жартівливе або зневажливе прізвисько або звертання до людини (зазвичай чоловіка), що може вказувати на його повноту, неповороткість або просто використовуватися як експресивне звертання без чіткого значення.

  • басуто

    1. Представник народу банту, що мешкає в Лесото та Південно-Африканській Республіці; сото.

    2. Мова народу басуто, одна з мов банту; сото.

  • басуватість

    Властивість чи якість звучання, що характеризується низьким тембром, глибоким тоном, наявністю басових частот, подібно до звучання баса (музичного інструменту або низького чоловічого голосу).

  • басування

    1. (муз.) Виконання басової партії, партії для низького голосу або інструменту; спів басом.

    2. (перен., розм.) Підтримка, створення основи, фундаменту для чогось; дія за значенням дієслова “басувати”.

  • бастіон

    1. Фортифікаційна споруда у вигляді п’ятикутника з двома фасами, двома фланками та горжею, що виступає за лінію основного укріплення (валу) і призначена для фланкового обстрілу підступів до сусідніх бастіонів та простору перед фортецею.

    2. (переносне значення) Надійний оплот, твердиня, цитадель чогось (ідей, переконань, віри тощо).

  • бастілія

    Бастілія — історична фортеця-в’язниця в Парижі, збудована у XIV столітті, яка стала символом королівського деспотизму; її штурм 14 липня 1789 року вважається початком Великої французької революції.

    Бастілія — переносно: символ гнітючої, деспотичної влади або будь-якої системи, що обмежує свободу.

  • бастіда

    1. В історичному контексті середньовічної Франції (переважно на півдні) — нове планове поселення або укріплене містечко, що засновувалося в XII–XIV століттях з метою освоєння земель та залучення поселенців, часто має характерну сітчасту планування з центральною площею.

    2. В архітектурі та містобудуванні — тип укріпленого середньовічного житла або замку-садиби на півдні Франції, часто з вежею, що поєднувала оборонні та житлові функції.

    3. Власна назва історичних районів, вулиць або пам’яток у сучасних містах Південної Франції та інших регіонів, що походять від таких середньовічних поселень (наприклад, La Bastide у Бордо).

  • бастіалізм

    1. (історія, політика) Ідеологія та практика правління, засновані на принципах французького політика та мислителя Себастьєна Ле Претра де Вобана, що передбачають централізований абсолютизм, раціональне державне управління та пріоритет економічного та військового розвитку країни.

    2. (історія, архітектура) Напрям у фортифікаційному мистецтві XVII–XVIII століть, пов’язаний з ім’ям Себастьєна де Вобана, що характеризується розвиненою системою бастіонів, раціональним плануванням оборонних споруд та їх адаптацією до місцевості.