1. Пристрій або система для виявлення, визначення місцезнаходження та відстеження об’єктів у просторі за допомогою радіохвиль, звукових хвиль, лазерного променя тощо (наприклад, радіолокатор, гідролокатор).

2. Програмний модуль або компонент, який визначає місцезнаходження певних даних, ресурсів або об’єктів у комп’ютерній системі, мережі або програмному коді.

3. У навігації та картографії — пристрій або програма для визначення географічних координат користувача (наприклад, GPS-локатор).

4. У масовій культурі — вигаданий пристрій у фантастичних творах, призначений для пошуку та відстеження людей, істот або предметів.

1. Рідкісний варіант назви пристрою для визначення місцезнаходження об’єктів, синонім до поширеніших “локатор”, “радар”.

2. У професійній термінології (наприклад, у військовій справі, радіотехніці) — може вживатися для позначення оператора локаційної станції або спеціаліста, який працює з локатором.

1. Тимчасова примусова зупинка роботи підприємства або закриття доступу до робочого місця, що ініціюється роботодавцем з метою тиску на працівників (наприклад, для придушення страйку або змушення їх прийняти невигідні умови праці).

2. (переносно) Масове усунення, відсторонення кого-небудь від діяльності, виключення з колективу.

1. Особа, яка бере участь у локауті (тимчасовому припиненні роботи підприємства з ініціативи адміністрації з метою тиску на працівників).

2. Учасник локауту, організатор або прихильник цього заходу з боку роботодавця.

Власна назва персонажа з роману “Золоте теля” Іллі Ільфа та Євгена Петрова — підприємець-аферист Остап Бендер, який у сцені з “грою в шахи” на шахівниці з живих людей іронічно називає себе цим складним словом, аби підкреслити свій тимчасовий статус “капіталіста”, що організував локаут (масове звільнення) серед своїх “робітників”-шахістів.