локаутник

1. Особа, яка бере участь у локауті (тимчасовому припиненні роботи підприємства з ініціативи адміністрації з метою тиску на працівників).

2. Учасник локауту, організатор або прихильник цього заходу з боку роботодавця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |