Значення
- (Юриспруденція) –
Особа, яка бере участь у локауті (тимчасовому припиненні роботи підприємства з ініціативи адміністрації з метою тиску на працівників).
- (Юриспруденція) –
Учасник локауту, організатор або прихильник цього заходу з боку роботодавця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. локаутник, р. локаутника, д. локаутникові, з. локаутник, о. локаутником, м. локаутникові, к. локаутнику