Значення
- (Юриспруденція) –
Тимчасова примусова зупинка роботи підприємства або закриття доступу до робочого місця, що ініціюється роботодавцем з метою тиску на працівників (наприклад, для придушення страйку або змушення їх прийняти невигідні умови праці).
- (Соціологія) –
(переносно) Масове усунення, відсторонення кого-небудь від діяльності, виключення з колективу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. локаут, р. локауту, д. локаутові, з. локаут, о. локаутом, м. локауті, к. локауте