локаутований

[lokɑutoʋɑnɪj] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Такий, що був звільнений з роботи внаслідок локауту — тимчасового припинення роботи підприємства або масового звільнення працівників з ініціативи роботодавця як засіб тиску під час трудових конфліктів.

  2. (Спорт) –

    (У спорті, перен.) Такий, що не бере участі в змаганнях, тренуваннях або був відсторонений від команди в результаті суперечки з керівництвом, невиконання контрактних зобов’язань або інших конфліктних ситуацій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. локаутований, р. локаутованого, д. локаутованому, з. локаутованого, о. локаутованим, м. локаутованім, к. локаутований

Більше записів