• поперекладений

    1. Такий, що був перекладений з однієї мови на іншу; той, що є результатом перекладу.

    2. (У лінгвістиці) Про текст або мову, що містять ознаки впливу мови оригіналу, недоліки перекладу або втратили природність через механічний переклад.

  • поперековий

    1. Розташований або той, що знаходиться поперек хребта, перпендикулярно до хребтової лінії (у географії, геології).

    2. Стосований до попереку, що стосується нижньої частини спини (поясниці).

  • попереково-здухвинний

    1. (в анатомії) Який стосується поперекового відділу хребта та діафрагми, пов’язаний з ними.

    2. (в медицині) Який описує зв’язок, взаємодію або розташування між структурами поперекової області та діафрагми (наприклад, про попереково-здухвинний м’яз, фасцію або нервове сплетіння).

  • попереково-крижовий

    Який стосується поперекового та крижового відділів хребта, розташований у місці їх з’єднання.

  • попереково-пахвинний

    1. Анат. Розташований або поширений у ділянці попереку та пахв.

    2. Мед. Стосовний до ділянки тіла між попереком і пахвовою областю, що стосується їх одночасно (наприклад, про м’яз, нерв, лімфатичний вузол).

  • попереково-реберний

    1. Анатомічний термін, що стосується або пов’язаний з поперековим відділом хребта та ребрами, зокрема описує м’язи, зв’язки або інші структури в цій ділянці тулуба.

    2. У медичній термінології — що характеризує розташування, функцію або патологію на стику поперекових хребців та ребер (наприклад, про тріаду або синдром).

  • поперековуваний

    1. (про хребетну кістку) Такий, що має поперекові хребці, які можна розрізнити; поділений на поперековий відділ.

    2. (про тварину) Така, що має чітко виражений поперековий відділ хребта.

  • поперековувати

    1. Розрізати, перерізати або перебивати поперек, навпіл, на частини (зазвичай про довгі або численні предмети).

    2. Перен. Перешкоджати, ставати на заваді, перепиняти хід чогось, зупиняти.

  • поперековуватися

    1. (розм.) Набиратися сили, міцніти, ставати здоровішим (про людину).

    2. (перен., розм.) Ставати більш стійким, витривалим, загартовуватися (фізично або морально).

  • поперекопуваний

    Який має численні перекопання, переритий у багатьох місцях.