поширений

1. Такий, що має велике розповсюдження, часто трапляється або вживається; не рідкісний, не обмежений.

2. (У лінгвістиці) Про мовну одиницю (слово, форму, конструкцію тощо): такий, що є у вжитку, закріплений у мовній практиці, на відміну від потенційного або окказіонального.

Приклади вживання

Приклад 1:
Отож в іньському мистецтві прижився «звіриний стиль», поширений також в ірано-ме- сопотамському світі та в Сибіру. Ряд дослідників (переважно китайських) називає батьківщиною «звіриного стилю» саме Китай, однак ця концепція недостатньо аргументована і має в науковому світі своїх опонентів.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Е. Поширений вид звичайного житія, за спостереженнями О. О. Шах- матова, існував у шести різновидах, причому третю з них він виявив у білоруській збірці (зібрання Чудова монастиря № 62-264 XVI ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
У самому Патерику знаходимо поширений фрагмент, який, імовірно, є авторською правкою о. Йосифа (хоча й повністю відкинути його існування у списку протографа, який належав Пе- черському монастирю і, найвірогідніше, у ньому переписувався наразі не можемо). Отже, тут читаємо: “В лэто ¤ЅФ&К& бlговоли бGъ kвити свтилника русте земли, и4 наставника и4ночествующимъ приіде бо t св7тыя горы ѓfонския прпdбныя ѓнтониі нося бlгословение прпdбны< џне< tц7ъ ѓки голуб сучецъ смасличны во у4стэхъ свои< и4 вселиc в пе- щеру, ю3же нэкогда и4скопаша варяѕи, и4 в не8 крыющеc, ра€бо8творяху. --- Жиленко Ірина, "Євангеліє від ластівки"

Частина мови: прикментик () |