1. Такий, що має велике розповсюдження, часто трапляється або вживається; не рідкісний, не обмежений.
2. (У лінгвістиці) Про мовну одиницю (слово, форму, конструкцію тощо): такий, що є у вжитку, закріплений у мовній практиці, на відміну від потенційного або окказіонального.