• барагнозія

    Барагнозія — у психіатрії: порушення самосприйняття, при якому хворий не усвідомлює або заперечує наявність у себе захворювання, дефекту або порушення функцій (наприклад, паралічу, втрати зору), часто спостерігається при ураженнях правої півкулі головного мозку.

  • барабулька

    1. Невелика морська риба родини барабулевих (Mullus barbatus) з видовженим тілом червонуватого кольору та довгими вусиками на підборідді, цінна харчова риба; султанка.

    2. Розм. Картоплина, картопля (зазвичай про невеликий чи молодий бульба).

  • барабор

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області.

    2. (рідко) Застаріла назва або народна форма для позначення місцевості, де багато ярів, балок або безладних заглиблень у рельєфі.

  • бараболя

    1. Рідкісний варіант назви картоплі (Solanum tuberosum), що вживається переважно в західних регіонах України, особливо на Закарпатті; синонім слів “картопля”, “бульба”.

    2. (переносно, розм.) Про людину, яка виглядає незграбною, повільною або нездатною; теж про щось велике та неповоротке.

  • бараболька

    1. Розмовна назва картоплини, картоплі (переважно в західних регіонах України).

    2. Діалектна назва бульби, клубня рослини, зокрема картоплі.

  • бараболиння

    1. Власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Чернігівської області; історична топонімічна одиниця.

    2. Рідкісне, майже невживане позначення місцевості, де ростуть бараболя (картопля); картопляне поле або город.

  • барабара

    1. (географія) Назва села в Україні, зокрема в Одеській області (Білгород-Дністровський район) та в Херсонській області (Бериславський район).

    2. (історичне) Тип примітивного житла або землянки, який використовували деякі народи Північної Сибіру та Далекого Сходу, переважно з каркасом з жердин, обкладеним дерном або землею.

    3. (розмовне, рідковживане) Про велику, незграбну, часто тимчасову або недобудовану споруду, хатинку; будинок поганої якості.

  • барабанщиця

    1. Жінка або дівчина, яка грає на барабані, музикантка, що виконує партію ударних інструментів (переважно барабана) у оркестрі, ансамблі, музичному гурті тощо.

    2. У переносному значенні: жінка, яка активно просуває, популяризує якісь ідеї, погляди або закликає до чогось; провісниця, зачинательниця (зазвичай у стійкому словосполученні “барабанщиця чогось”).

  • барабанщик

    1. Музикант, який грає на барабані або інших ударних інструментах.

    2. Військовослужбовець, призначений для подавання сигналів за допомогою барабана (застосовувалося в арміях минулого).

    3. Переносно: той, хто активно висуває, просуває або рекламує якісь ідеї, погляди; завзятий прихильник і пропагандист чогось.

  • барабанчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “барабан”: невеликий барабан або барабан іграшкового типу.

    2. Розмовна назва квітки рослини з родини дзвоникових (Campanula), що має характерну дзвінчасту форму віночка, схожу на перевернутий барабанчик.

    3. Технічний термін для позначення невеликої циліндричної деталі, порожнистого циліндра або барабаноподібного елемента в механізмах (наприклад, барабанчик лебідки, барабанчик швейної машинки).

    4. У медицині — розмовна назва барабанної перетинки (лат. membrana tympani), тонкої мембрани, що відокремлює зовнішнє вухо від середнього.