1. Власна назва села в Україні, зокрема села в Одеській області.

2. Рідкісне, застаріле позначення окремого шматка баранини.

М’ясо барана або вівці, що використовується як харчовий продукт.

1. Рід ссавців родини бикових, що об’єднує домашніх овець та їхніх диких предків (муфлона, архара тощо); представники цього роду.

2. Назва села в Україні, зокрема в Чернівецькій та Івано-Франківській областях.

3. Історична назва міста Бурштин в Івано-Франківській області, що вживалася до 1944 року.

1. Рід вічнозелених трав’янистих спорових рослин родини плаунових (Lycopodium), представники якого мають стебла, що гілкуються, і дрібні листки; плаун баранець.

2. Народна назва деяких видів грибів роду гельвела (Helvella), які мають зморщену, часто мозкоподібну шапинку на короткій ніжці.

3. Заст. або діал. Молодий баран, ягня.

1. Домашня тварина родини бикових, самець вівці, що вирощується для отримання вовни, м’яса, шкіри.

2. Перен. про людину обмежену, тупу, яка сліпо виконує чиїсь накази або діє за шаблоном.

3. Техн. важка металева куля або циліндр, що використовується для забивання паль, руйнування.

4. Розм. назва знака зодіаку Овен.

5. Жарг. помилка, несправність у роботі техніки, комп’ютерної програми.

1. Фармацевтичний препарат, комбінований анальгетик і спазмолітик, що застосовується для зняття болю різного походження (головного, зубного, м’язового, менструального) та спазмів гладкої мускулатури.

2. (У розмовній мові) Загальна назва для знеболювальних засобів, аналогічних за дією до оригінального препарату “Баралгін”.

1. Хижа морська риба родини скумбрієвих, що мешкає в тропічних водах, має видовжене тіло, велику пащу з гострими зубами та відома своєю агресивністю і швидкістю.

2. Рід військових літаків (A-4 Skyhawk) виробництва США, які перебували на озброєнні ряду країн, у тому числі Аргентини під час Фолклендської війни.

3. Переносно — про різку, агресивну або небезпечну людину (зазвичай жінку).

1. Легка, переважно дерев’яна будівля тимчасового або спрощеного типу, призначена для житла, розміщення службових приміщень або робочих бригад.

2. Приміщення для ув’язнених у виправно-трудових (концентраційних) таборах, а також сам табір (зазвичай у множині: бараки).

3. Застаріла назва лікувального закладу для хворих на заразні хвороби (наприклад, чумний барак).

1. (в авіації) Підтримання літальним апаратом (гелікоптером, літаком) постійного положення або траєкторії польоту над певною точкою земної поверхні, як правило, для виконання спостереження, прицілювання, завдання ураження або посадки/підйому вантажу.

2. (у ракетобудуванні та космонавтиці) Процес керованого обертання, перекидання або стабілізації ракети, космічного апарата чи снаряда навколо його центра мас під час польоту для забезпечення стійкості, орієнтації або розподілу теплового навантаження.

3. (переносно, рідко) Дія за значенням дієслова “баражувати”; перебування або пересування поблизу чогось, часто з метою очікування, контролю або охорони.

1. В авіації та парашутному спорті — потік повітря, що відбивається від земної поверхні під час низького польоту вертольота або іншого літального апарату, який може ускладнити приземлення парашутиста або стабільність польоту.

2. У військовій справі та ракетобудуванні — система керування польотом снаряда чи ракети за допомогою аеродинамічних поверхонь (наприклад, повітряних кілів), що відхиляються під дією набігаючого повітряного потоку для корекції траєкторії.

3. Рідко — металеве кільце, обід або бандаж, що зміцнює конструкцію (наприклад, на колесі).