Значення
- (Техніка) –
(в авіації) Підтримання літальним апаратом (гелікоптером, літаком) постійного положення або траєкторії польоту над певною точкою земної поверхні, як правило, для виконання спостереження, прицілювання, завдання ураження або посадки/підйому вантажу.
- (Техніка) –
(у ракетобудуванні та космонавтиці) Процес керованого обертання, перекидання або стабілізації ракети, космічного апарата чи снаряда навколо його центра мас під час польоту для забезпечення стійкості, орієнтації або розподілу теплового навантаження.
- (Техніка) –
(переносно, рідко) Дія за значенням дієслова “баражувати”; перебування або пересування поблизу чогось, часто з метою очікування, контролю або охорони.
Правопис та відмінювання
н. баражування, р. баражування, д. баражуванню, з. баражування, о. баражуванням, м. баражуванні, к. баражування