Барабан-дозатор — спеціалізований технологічний вузол у вигляді порожнистого обертового барабана, призначений для точного відмірювання та порційної видачі сипких матеріалів, гранул або подрібнених продуктів у заданій кількості за одиницю часу.

Барабан-дозатор — механізм у складі сільськогосподарської, будівельної або харчової техніки (наприклад, сівалки, комбайна, фасувального апарата), що забезпечує рівномірне дозування насіння, добрив, цементу, круп тощо завдяки системі внутрішніх комірок або лопатей, які захоплюють і віддають матеріал при обертанні.

1. Музичний інструмент, що складається з порожнього корпусу (циліндричної, конусоподібної або іншої форми) та натягнутої на нього шкіри (мембрани), звук з якого видобувають ударом по мембрані рукою, паличкою або щітками.

2. Циліндрична або конусоподібна деталь у різних механізмах і пристроях (наприклад, барабан лебідки, барабан гальма, барабан пральної машини).

3. Архітектурний елемент у вигляді циліндра або багатогранника, що підтримує купол споруди або служить основою для нього.

4. Циліндрична частина вогнепальної зброї (револьвера, револьверної гармати), що обертається і містить у собі патрони.

Бар-індукція — у математичній логіці та теорії множин: спеціальний принцип індукції, застосовний до добре впорядкованих множин, зокрема до ординалів, який дозволяє доводити властивості для всіх елементів, спираючись на припущення, що властивість виконується для всіх попередніх елементів. Назва походить від символу, що позначає порожню множину або кінець доказу (∅), який у англомовній традиції називається «bar».

Бар-індукція — у конструктивній математиці та інтуїціоністській логіці: принцип доказу, заснований на ідеї, що будь-яка обчислювана функція, визначена на дереві (наприклад, на множині кінцевих послідовностей), має бар, тобто скінченну множину, що перетинає всі нескінченні шляхи в цьому дереві. Цей принцип є важливим інструментом в інтуїціоністському аналізі.

Бар-конструкція — типова назва для легкої каркасної будівлі або споруди, основу якої складають металеві або дерев’яні стійки (бари), з’єднані горизонтальними та діагональними елементами; часто використовується для тимчасових або швидко-збірних об’єктів (торгових павільйонів, виставкових стендів тощо).

Бар-конструкція — у техніці, архітектурі та дизайні: конструктивний принцип або конкретна технічна система, де основну несучу функцію виконують стрижневі елементи (бари), що працюють на розтяг або стиск, утворюючи просторову ґратчасту структуру.

Бар-комин — це вбудована або приставна шафа-стійка з відділеннями для зберігання напоїв, посуду та аксесуарів, яка зазвичай містить у своїй конструкції вбудований декоративний камін (електричний, біопаливний або імітацію) і стільникову поверхню для сервірування напоїв.

1. Графічне зображення у вигляді смуг різної ширини та пробілів між ними, призначене для автоматизованого зчитування інформації про об’єкт (найчастіше товар) за допомогою спеціальних пристроїв — сканерів.

2. Цифровий код, який закодовано у графічному зображенні смуг та пробілів і який є унікальним ідентифікатором об’єкта.

1. Зменшувальна форма до слова “бар’єр”: невисока, невелика перешкода, огорожа або загородження, часто тимчасова або декоративна.

2. (спорт.) Невисокий бар’єр, що використовується для тренувань або у змаганнях з бігу з перешкодами для початківців (наприклад, у дитячих змаганнях).

3. (переносно) Незначна, легко подолана перешкода, труднощі або формальність.

1. Жінка, яка професійно займається бар’єром — мистецтвом створення напоїв (коктейлів) у барі; жіночий відповідник до слова “бармен”.

2. У спорті (переважно в легкій атлетиці) — жінка або дівчина, яка спеціалізується на бігу з бар’єрами (бар’єрний біг).

1. Спеціаліст з бар’єру (перешкоди), який займається його проектуванням, будівництвом або обслуговуванням, зокрема у контексті автомобільних доріг, спортивних споруд або охоронних систем.

2. У контексті історії та права: прибічник бар’єрної системи, тобто обмеження виборчого права майновим (майновим) цензом.

1. Перешкода, перепо́на (фізична, технічна чи абстрактна), що відокремлює, загороджує щось або утруднює рух, доступ, розвиток або взаємодію.

2. Спортивна споруда або пристрій (наприклад, у легкій атлетиці чи кінному спорті), який потрібно подолати, перестрибнути під час змагань.

3. У переносному значенні — психологічна, соціальна або комунікаційна перешкода, що заважає взаєморозумінню, досягненню мети або встановленню контакту.

4. Технічний захід або пристрій для обмеження, блокування або захисту від чогось (наприклад, шумовий бар’єр, захисний бар’єр).

5. У біології та медицині — природна або штучна межа, структура, що відділяє один простір, середовище або систему від іншої та регулює обмін між ними (наприклад, гематоенцефалічний бар’єр).