барабан

[bɑrɑbɑn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музичний інструмент, що складається з порожнього корпусу (циліндричної, конусоподібної або іншої форми) та натягнутої на нього шкіри (мембрани), звук з якого видобувають ударом по мембрані рукою, паличкою або щітками.

  2. (Техніка) –

    Циліндрична або конусоподібна деталь у різних механізмах і пристроях (наприклад, барабан лебідки, барабан гальма, барабан пральної машини).

  3. (Архітектура) –

    Архітектурний елемент у вигляді циліндра або багатогранника, що підтримує купол споруди або служить основою для нього.

  4. (Техніка) –

    Циліндрична частина вогнепальної зброї (револьвера, револьверної гармати), що обертається і містить у собі патрони.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. барабан, р. барабана, д. барабанові, з. барабан, о. барабаном, м. барабані, к. барабане

Більше записів