Древослів

Словник Української Мови

бараболиння

[bɑrɑbolɪnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

(Історія) –
Власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Чернігівської області; історична топонімічна одиниця.
(Ботаніка) –
Рідкісне, майже невживане позначення місцевості, де ростуть бараболя (картопля); картопляне поле або город.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бараболиння, р. бараболиння, д. бараболинню, з. бараболиння, о. бараболинням, м. бараболинні, к. бараболиння

Більше записів