Древослів

Словник Української Мови

барабулька

[bɑrɑbulʲkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Невелика морська риба родини барабулевих (Mullus barbatus) з видовженим тілом червонуватого кольору та довгими вусиками на підборідді, цінна харчова риба; султанка.

  2. (Ботаніка) –

    Розм. Картоплина, картопля (зазвичай про невеликий чи молодий бульба).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. барабулька, р. барабульки, д. барабульці, з. барабульку, о. барабулькою, м. барабульці, к. барабулько

Більше записів