• барбос

    1. Власна назва собаки, переважно вівчарки або іншої великої породи, що часто використовується як узагальнююче ім’я для пса.

    2. Розмовне, часто іронічне або зневажливе позначення собаки, дворняги або великого пса невідомої породи.

    3. Переносно: про людину, яка поводиться грубо, невиховано або жадібно їсть.

  • барболя

    1. Діалектний (переважно західні регіони) варіант слова “картопля”, рідше — “бульба”.

    2. (у множині “барболята”) Діалектна назва для картоплин, молодих бульб картоплі.

  • барбовал

    Барбовал — власна назва гіпотетичної планети, яка, за припущеннями окремих дослідників, могла існувати між орбітами Марса та Юпітера, а згодом розпалася, утворивши пояс астероїдів.

    Барбовал — у сучасній українській астрономічній термінології та фантастиці — власна назва вигаданої планети, що часто використовується як історичний або міфологічний об’єкт у космогонічних теоріях або художніх творах.

  • барбетт

    1. У фортифікації: відкрита або напівзакрита оборонна споруда на валу або стіні фортеці, призначена для розміщення артилерійських гармат.

    2. У військово-морській справі: нерухома броньована конструкція на кораблі (переважно в епоху дредноутів), що захищає гарматну установку великого калібру, в якій обертається башта; також — нижня нерухома частина баштової артилерійської установки, що проходить через палуби.

  • барбет

    1. В історії військової справи та фортифікації — відкрита або захищена бруствером платформа на валу, стіні фортеці чи на кораблі для встановлення артилерійських гармат.

    2. У сучасній архітектурі та будівництві — залізобетонна споруда у формі кола або підкови, що є основою для обертової гарматної башти, наприклад, на кораблях або в довготривалих оборонних спорудах.

    3. В історичному костюмі (застаріле) — жіночий головний убір у вигляді невеликої намітки або хустки, що закриває підборіддя і шию, поширений у Західній Європі в середні віки.

  • барбертоніт

    1. Мінерал класу силікатів, різновид піроксену, що складається переважно з літію, алюмінію та кремнію (хімічна формула: LiAlSi₂O₆), названий на честь міста Барбертон у ПАР.

    2. Рідкісний мінерал, що зустрічається в певних типах гранітних пегматитів та метаморфічних порід, іноді використовується як джерело літію або колекційний камінь.

  • барбера

    1. Технічний сорт червоного винограду, поширений переважно в Італії (П’ємонт), а також вино, вироблене з цього сорту, що має яскраво-кислинуватий смак і аромат вишні.

    2. Рід стійких, морозостійких декоративних чагарників родини розових з дрібним листям, яскраво-зеленими або пурпуровими листками та дрібними жовтими квітками, що часто використовуються в живоплоті (барбарис).

  • барбер-шоп-гармонія

    Барбер-шоп-гармонія — власна назва закладу (барбершопу), що спеціалізується на чоловічих стрижках та голінні, в якому працюють майстри-барбери, які володіють також музичною освітою та виконують а капела вокальні твори у стилі барбершоп-гармонії (особливий стиль аранжування для чоловічого вокального ансамблю) для створення унікальної атмосфери та розваги клієнтів.

  • барбекю

    1. Пристрій для приготування їжі на відкритому повітрі, що являє собою металеву решітку, розташовану над вугіллям або відкритим вогнем, а також спеціальну жаровню, мангал або комплексну кухонну конструкцію для такого приготування.

    2. Спосіб приготування їжі (переважно м’яса, птиці, риби, овочів) шляхом смаження або запікання на решітці (рожні) над розпеленими вугіллями або відкритим вогнем.

    3. Страва (переважно м’ясна), приготована таким способом.

    4. Зустріч, свято або пікнік на відкритому повітрі, під час якого їжу готують за допомогою такого пристрою або способу.

  • барбафобія

    Барбафобія — специфічна фобія, патологічний, ірраціональний страх перед бородами та волосяним покривом на обличчі у чоловіків.