барбера

[bɑrbɛrɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Технічний сорт червоного винограду, поширений переважно в Італії (П’ємонт), а також вино, вироблене з цього сорту, що має яскраво-кислинуватий смак і аромат вишні.

  2. (Ботаніка) –

    Рід стійких, морозостійких декоративних чагарників родини розових з дрібним листям, яскраво-зеленими або пурпуровими листками та дрібними жовтими квітками, що часто використовуються в живоплоті (барбарис).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. барбер, р. барбера, д. барберові, з. барбер, о. барбером, м. барбері, к. барбере

Більше записів