• адресація

    1. Дія за значенням дієслова “адресувати”; призначення, надсилання, звернення чого-небудь (листа, посилки, запитання тощо) до певної особи чи установи за конкретною адресою.

    2. У комп’ютерній техніці та програмуванні — спосіб або механізм визначення та вказівки місця розташування даних або пристрою в пам’яті обчислювальної системи.

    3. У телекомунікаціях та мережах — процес призначення ідентифікатора (адреси) мережевому пристрою для забезпечення його пошуку та обміну даними.

  • адреска

    1. Розм. зменш.-пестл. форма до “адреса” — точне позначення місця проживання або перебування особи, розташування установи, підприємства тощо.

    2. Заст. або діал. Невеликий папірець, картка з написаною на ній адресою; адресівка.

  • адсобар

    Адсобар — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.

  • адсорбер

    1. Технічний пристрій, апарат або ємність, призначені для здійснення процесу адсорбції — поглинання газу, пари або розчиненої речовини поверхнею твердого тіла (адсорбенту).

    2. (у хімічній технології) Колона, апарат або інша установка, в якій відбувається вибіркове виділення компонентів газової суміші або розчину шляхом їх поглинання поверхнею твердого пористого матеріалу (наприклад, активованого вугілля, цеолітів, силікагелю).

    3. (в автомобільній промисловості) Розмовна назва адсорбера пари бензину (EVAP canister) — елемента системи уловлювання паливних випарів, що запобігає потраплянню парів бензину з паливного бака в атмосферу.

  • адсорберний

    1. (техн.) Призначений для адсорбції, що стосується адсорбера (апарата для поглинання газів, парів або розчинених речовин поверхнею твердого тіла). Наприклад: адсорберна колона, адсорберна установка.

    2. (хім., фіз.) Пов’язаний з явищем або властивістю адсорбції, що має здатність до адсорбування. Наприклад: адсорберний матеріал, адсорберна поверхня.

  • адсорбівний

    1. (у фізиці та хімії) Який має властивість адсорбувати, тобто поглинати (вбирати) гази, пари або розчинені речовини поверхнею твердого тіла або рідини.

    2. (у техніці) Призначений для адсорбції, що стосується процесу адсорбції або використовується в ньому (наприклад, про адсорбційні методи очищення).

  • адсорбований

    1. (у фізиці та хімії) Такий, що зазнав адсорбції; утриманий на поверхні твердого тіла або рідини за рахунок молекулярних сил (про речовину, молекули, атоми тощо).

    2. (переносно) Такий, що був сприйнятий, засвоєний або поглинений (про інформацію, знання, впливи).

  • адсорбованість

    1. Фізико-хімічна властивість речовини (твердого тіла або рідини) поглинати та утримувати на своїй поверхні молекули, атоми або іони іншої речовини з навколишнього середовища (газу, пари або розчину).

    2. Кількісна характеристика цієї властивості, що виражає максимальну кількість речовини, яка може бути поглинена одиницею маси або площі поверхні адсорбенту за певних умов.

  • адсорбовність

    1. Фізико-хімічна властивість речовини (твердого тіла або рідини) поглинати (адсорбувати) на своїй поверхні молекули, атоми або іони іншої речовини з навколишнього середовища (газу, пари або розчину).

    2. Кількісна характеристика, міра цієї властивості, що визначається кількістю речовини, яка може бути адсорбована одиницею маси або площі поверхні адсорбенту за певних умов.

  • адсорбтив

    1. (у фізиці, хімії) речовина, яка здатна адсорбувати (поглинати поверхневим шаром) інші речовини з газового або рідкого середовища.

    2. (у медицині, фармакології) лікарський засіб або матеріал (наприклад, активоване вугілля, біла глина), що має високу адсорбційну здатність і застосовується для поглинання та виведення з організму шкідливих речовин, токсинів, бактерій.