1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

2. (рідко) Глухий, низький звук, гуркіт, дзенькіт, що виникає від удару або падіння важкого предмета; буркіт.

1. Бруківка — це тверде покриття для вулиць, доріг, тротуарів, площ, викладене з окремих кам’яних елементів (брукових каменів), зазвичай прямокутної форми, що щільно прилягають один до одного.

2. Збірна назва для самих кам’яних елементів (бруку), з яких вимощують дорожнє покриття.

1. Дія за значенням дієслова “брукувати” — покриття вулиць, доріг, площ бруківкою (кам’яною, цегляною, дерев’яною мостовою).

2. Технологічний процес у дорожньому будівництві, що полягає у влаштуванні брукованого покриття.

3. (у переносному значенні, рідко) Систематичне, навмисне створення перешкод або ускладнень у якійсь справі, процесі.

Бруксіоманія — медичний термін, що позначає патологічну звичку або нав’язливу потребу скреготіти зубами, часто під час сну (нічний бруксизм), що призводить до пошкодження зубної емалі, головного болю та інших ускладнень.

1. Назва руху громадської ініціативи в Україні, що виникла у 2016 році та спрямована на популяризацію історичної спадщини, зокрема на привернення уваги до стану та збереження старовинної бруківки в містах.

2. Захоплення, особливий інтерес до історії, збереження та вивчення старовинних мостових, викладених бруківкою.

Бруксизм — медичний термін, що означає мимовільне, нав’язливе скреготіння зубами, яке зазвичай виникає під час сну, але може траплятися і в стані неспання; часто пов’язане зі стресовими станами, порушеннями прикусу або іншими факторами.

1. Бруковиця — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.

2. Бруковиця — власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, у складі Самбірського району.

3. Бруковиця — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, у складі Чортківського району.

4. Бруковиця — застаріла назва рослини з родини айстрових, відомої як пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. (діал.) Те саме, що бруківка — тверде покриття дороги, зроблене з щільно укладених округлих каменів (брукви).

1. Дворічна рослина родини хрестоцвітих з грубим м’ясистим коренем, що використовується як кормова культура та в їжу.

2. Їстівний коренеплід цієї рослини, зазвичай жовтого або білого кольору, що вживається вареним, тушкованим або сирим.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Львівською та Івано-Франківською областями.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

3. Заст. або діал. Те саме, що бруква — кормова або столова рослина родини капустяних із товстим коренеплодом.