бруква

[brukʋɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Дворічна рослина родини хрестоцвітих з грубим м’ясистим коренем, що використовується як кормова культура та в їжу.

  2. (Ботаніка) –

    Їстівний коренеплід цієї рослини, зазвичай жовтого або білого кольору, що вживається вареним, тушкованим або сирим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бруква, р. брукви, д. брукві, з. брукву, о. бруквою, м. брукві, к. брукво

Більше записів